Покоління 1992 року та перші світові титули
Гіггінс став професіоналом 1992 року, як Ронні О’Салліван і Марк Вільямс. У сезоні 1994/95 виграв три рейтингові турніри: Grand Prix, British Open та International Open. Перший світовий титул здобув 1998-го, перемігши Кена Догерті 18:12. Потім додав перемоги в Крусіблі 2007, 2009 та 2011 років. Суперниками у тих трьох фіналах були Марк Селбі, Шон Мерфі й Джадд Трамп. Masters 1999 завершив його кар’єрну Triple Crown.
Players Championship 2021: контроль у кожному раунді
На Players Championship 2021 Гіггінс віддав суперникам лише чотири фрейми за весь турнір. Переміг Джордана Брауна 6:0, Марка Селбі 6:0, Кайрена Вілсона 6:1 та О’Саллівана 10:3. У фіналі зробив три сенчурі й ще п’ять брейків понад 50. Перед турніром він скоригував положення наконечника біля битка. Сам гравець пов’язував із цією зміною відчуття чистішого удару та контролю: це конкретний приклад технічної роботи досвідченого професіонала.
Тисяча сенчурі та гра на дистанції
19 вересня 2024 року на English Open Джон досяг тисячі професійних сенчурі. Ювілейна серія виникла в матчі з Марком Алленом, який Гіггінс програв 3:4. Отже, особистий статистичний рубіж не обов’язково збігається з турнірною перемогою. У цьому й цінність окремого обліку брейків, результатів матчів та титулів. Для розуміння його універсальної гри варто стежити не лише за великими серіями, а й за способом отримати першу результативну можливість після відіграшів.
World Open 2025: титул після чотирирічної перерви
У фіналі World Open 2025 Гіггінс переміг Джо О’Коннора 10:6 та здобув перший рейтинговий трофей після Players Championship 2021. Перевага 9:4 скоротилася до 9:6, проте заключний сенчурі 100 завершив матч. Йому було 49 років. На той момент між першим і новим рейтинговими титулами минуло понад 30 років. Після кількох болісних програшів у вирішальних матчах ця перемога стала для нього ще й поверненням упевненості.
Tour Championship і фінал Masters 2026
На Tour Championship 2025 Джон обіграв Селбі 10:8, вигравши п’ять останніх фреймів після відставання 5:8. Обидва суперники зробили по чотири сенчурі; Гіггінс завершив фінал серією 132. У січні 2026 року знову дістався фіналу Masters, де поступився Кайрену Вілсону 6:10. Так історія його пізньої кар’єри містить і нові трофеї, і участь у фіналах найбільших запрошувальних змагань — через десятиліття після перших чемпіонських сезонів.
Участь у турнірах
Вибрані виступи та важливі етапи кар’єри.
| Рік | Турнір | Результат |
|---|---|---|
| 2026 | Masters | ФіналістКайрен Вілсон · 6:10 |
| 2026 | Players Championship 2026 | ФіналістЧжао Сіньтун · 7:10 |
| 2025 | World Open | ПереможецьДжо О’Коннор · 10:6 |
| 2025 | Tour Championship | ПереможецьМарк Селбі · 10:8 |
| 2021 | Players Championship | ПереможецьРонні О’Салліван · 10:3 |
| 2011 | Чемпіонат світу | ПереможецьДжадд Трамп · 18:15 |
| 2007 | Чемпіонат світу | ПереможецьМарк Селбі · 18:13 |
| 1998 | Чемпіонат світу | ПереможецьКен Догерті · 18:12 |
Матчі в архіві
Останні підтверджені матчі з архіву 2026 року.
Фотографії

Хронологія кар’єри
Професійний дебют.
Перший світовий титул.
Завершення кар’єрної Triple Crown.
Четверта перемога на ЧС.
Рубіж 1000 сенчурі.
Перемоги на World Open і Tour Championship.
Фінал Masters.
Запитання про гравця
Коли Гіггінс досяг тисячі сенчурі?
19 вересня 2024 року на English Open у матчі з Марком Алленом.
Які рейтингові турніри він виграв 2025 року?
World Open та Tour Championship.
