Кар’єра

Покоління 1992 року та перші світові титули

Гіггінс став професіоналом 1992 року, як Ронні О’Салліван і Марк Вільямс. У сезоні 1994/95 виграв три рейтингові турніри: Grand Prix, British Open та International Open. Перший світовий титул здобув 1998-го, перемігши Кена Догерті 18:12. Потім додав перемоги в Крусіблі 2007, 2009 та 2011 років. Суперниками у тих трьох фіналах були Марк Селбі, Шон Мерфі й Джадд Трамп. Masters 1999 завершив його кар’єрну Triple Crown.

Players Championship 2021: контроль у кожному раунді

На Players Championship 2021 Гіггінс віддав суперникам лише чотири фрейми за весь турнір. Переміг Джордана Брауна 6:0, Марка Селбі 6:0, Кайрена Вілсона 6:1 та О’Саллівана 10:3. У фіналі зробив три сенчурі й ще п’ять брейків понад 50. Перед турніром він скоригував положення наконечника біля битка. Сам гравець пов’язував із цією зміною відчуття чистішого удару та контролю: це конкретний приклад технічної роботи досвідченого професіонала.

Тисяча сенчурі та гра на дистанції

19 вересня 2024 року на English Open Джон досяг тисячі професійних сенчурі. Ювілейна серія виникла в матчі з Марком Алленом, який Гіггінс програв 3:4. Отже, особистий статистичний рубіж не обов’язково збігається з турнірною перемогою. У цьому й цінність окремого обліку брейків, результатів матчів та титулів. Для розуміння його універсальної гри варто стежити не лише за великими серіями, а й за способом отримати першу результативну можливість після відіграшів.

World Open 2025: титул після чотирирічної перерви

У фіналі World Open 2025 Гіггінс переміг Джо О’Коннора 10:6 та здобув перший рейтинговий трофей після Players Championship 2021. Перевага 9:4 скоротилася до 9:6, проте заключний сенчурі 100 завершив матч. Йому було 49 років. На той момент між першим і новим рейтинговими титулами минуло понад 30 років. Після кількох болісних програшів у вирішальних матчах ця перемога стала для нього ще й поверненням упевненості.

Tour Championship і фінал Masters 2026

На Tour Championship 2025 Джон обіграв Селбі 10:8, вигравши п’ять останніх фреймів після відставання 5:8. Обидва суперники зробили по чотири сенчурі; Гіггінс завершив фінал серією 132. У січні 2026 року знову дістався фіналу Masters, де поступився Кайрену Вілсону 6:10. Так історія його пізньої кар’єри містить і нові трофеї, і участь у фіналах найбільших запрошувальних змагань — через десятиліття після перших чемпіонських сезонів.

Участь у турнірах

Вибрані виступи та важливі етапи кар’єри.

РікТурнірРезультат
2026MastersФіналістКайрен Вілсон · 6:10
2026Players Championship 2026ФіналістЧжао Сіньтун · 7:10
2025World OpenПереможецьДжо О’Коннор · 10:6
2025Tour ChampionshipПереможецьМарк Селбі · 10:8
2021Players ChampionshipПереможецьРонні О’Салліван · 10:3
2011Чемпіонат світуПереможецьДжадд Трамп · 18:15
2007Чемпіонат світуПереможецьМарк Селбі · 18:13
1998Чемпіонат світуПереможецьКен Догерті · 18:12

Матчі в архіві

Останні підтверджені матчі з архіву 2026 року.

International Championship 20261/16 фіналу
6:2Перемога
International Championship 20261/32 фіналу
6:3Перемога
Northern Ireland Open 20261/16 фіналу
2:4Поразка
Shanghai Masters 2026Чвертьфінал
0:6Поразка
Чемпіонат світу 2026Півфінал
15:17Поразка
Чемпіонат світу 2026Чвертьфінал
13:10Перемога
Чемпіонат світу 20261/8 фіналу
13:12Перемога
Чемпіонат світу 20261/16 фіналу
10:7Перемога
Tour Championship 2026Півфінал
1:10Поразка
Tour Championship 2026Чвертьфінал
10:8Перемога
Усі матчі гравця в архіві →

Хронологія кар’єри

1992

Професійний дебют.

1998

Перший світовий титул.

1999

Завершення кар’єрної Triple Crown.

2011

Четверта перемога на ЧС.

2024

Рубіж 1000 сенчурі.

2025

Перемоги на World Open і Tour Championship.

2026

Фінал Masters.

Запитання про гравця

Коли Гіггінс досяг тисячі сенчурі?

19 вересня 2024 року на English Open у матчі з Марком Алленом.

Які рейтингові турніри він виграв 2025 року?

World Open та Tour Championship.